Перший день жовтня зустрів туманом та росою, що вмиватися можна. Перша зоря, коли вставати треба рано, перевірка розкладу, часу на добирання та розстановку. Трошки спізнився, є виправдання, перша зоря, трошки швидше і майже вчасно на плесі. Перейшов на воду і... тиша. На воді тихо і ... повний штиль. Надія на позитивний результат мінімальна, хоча бувають виключення. Чаю і розстановка, десь у темряві просвистіли крила крижня. Не видно..., але треба працювати. Все на воді, можна і манки "продути". Foiles "розрізав" тишу, можна і чирочків позвати, далі свиязь і селезень. Все, чекання спливає повільно. Десь кричить фазан, а що ж луг наполовину без води, є де розгулятись....
Туман не дає повноцінно реагувати на качок, швидка стрільба результату не дає. Міняю позицію, ближче до центру плеса, туман потихеньку "присідає", видно таке гарне осіннє небо. Тільки мисливець за свій мисливський стаж може побачити такі краєвиди і прекрасні дивокраї.
Сонечко піднімається, туман втрачає свої чари, качка починає рух, перший чирок на курсі, висота завелика, але все-таки взяв. Протягнув на сусіднє плесо, знайшов, завжди намагаюсь знайти трофей, але якщо падає в очерет, то це майже "промах". Знову "реактивні" чирки, не завжди за ними встигаєш. Спорт. Туман відступає.. і із за стіни очерету на манок відгукнулись крижні, тихо "перевалили" через стіну. Не знаю, як кому, люблю стріляти "в зуби", дуплет і три качки на воді, дві добираю... Оце пішло... Але все ж таке буває рідко, можна пальцях перерахувати.
Знову підтягло туманець можна і чаю скуштувати
І ось знайоме шк-р-р-р, знову "в зуби", широконіс, взяв....
Сонце піднімається, павутина розпочинає свої польоти з нагоди бабиного літа. Прекрасна погода, знову тепло, можна сказати, що по-літньому тепло.
Як каже мій товариш - "Майамі". Полювання скінчилось. Цікаве полювання, сота доля практики вкладена в досвід, який за плечами не носити.
От така осіння вязаночка:
P.S. Десь за стіною "протягли" сірі.... скоро вже скоро....